Я мала це сказати

Я більше не хочу тебе підтримувати.

Ти більше не провокуєш у мені спалахи інтересу.

Метелик давно полетів з банки, втомлений, розчарований, обманутий

Чому так змінились мої почуття до тебе?

Від цікавості до байдужості,

З вкрапленням жалості, з бажанням сховатися від тебе

З подрібненим почуттям провини за відсутність почуттів.

Я не можу тебе більше підтримувати

Я не хочу тебе більше підтримувати

Мені заважкий тягар спілкування з тобою

І навіть тягар провини не може рівнятись з ним в важкості

Ці синтетичні шнури врізаються мені в плечі до крові

А іноді плачуть сльозами маленької дитини - намагаючись спровокувати жалість

....

а я порожня. 

Я не можу сказати тобі про це.

Я не можу бути поганою

Я не можу образити людину

Людину, якій важко.

Тому я мовчки переховуюсь від тебе.

Пробач.

Я вже прийняла це рішення.

Емпті

Ще один сеанс само-копання

З метою надбання  чесності перед собою

Я частенько займаюсь дифлексією

Коли напруження стає не сила зносити - почитаю вдаватись до старих-добрих заготівок

Нашвидкуруч шукаю собі пігулку, щоб перебити думки

Чи то піти з подругою на прогулянку

За душевними бесідами можна сховати внутрішню тривогу

Чи то посіяти вечір в інтернеті.

....

Але все частіше намагаюсь зрозуміти

Чому? Де береться тривога? Що вона в собі несе?

Хто образив мою маленьку дівчинку всередині мене?

Від чого я намагаюсь вберегти її?

Хто це, я?

Щоденник

Ніхто і ніколи не отримає такого задоволення 

Від читання мого щоденника, як я сама

Тому що у цих словах мені вже не потрібно відшукувати себе

Тут все я

 

Час минає

Є різні дзеркала.

В одних я ще досі молода

А в інших - якась інша.

Яка?

Не така яскрава як раніше.

Не така світла.

Не така природна.

Мені  б більше пасувала дитина на руках.

Але поки я ще живу на половині молоді.

І хоча мене ще не називають "жінкою"

Я знаю, що це колись трапиться.

....

Я приймаю себе будь-якою.

Різною. Мінливою. Молодою. Старою. Іншою

Я так рідко буваю у цьому блозі

Чомусь не хочеться багато слів і сліз

Хочу бути чесною з собою

Як на сеансі у Зігмунда Фрейда.

Хочу краще зрозуміти себе

Хочу приймати себе надалі

Зі своєю радістю і злістю,

Зі своїм сміхом і насмішками,

Зі своїм сексом і незадоволенням.

Тож ласкаво прошу себе до себе.

....

Дуже дуже все егоїстичне

Але слово егоїст зараз для мене зовсім не те, як у 15-20-25років

Зміни

Про що кричать усі ці заклики?

Сироїди з"являються уже в таких маленьких містах,

Де сусіди досі пам"ятають скільки разів до тебе приходив той хлопець

З іншого кінця вулиці.

Лише Свідки Ієгови так само тихенько стукають в твої двері, як тільки прийде неділя.

Так багато нових слів: вегани, білоярці, цигуністи, мантро-медитації,

у-сін, кіртан, екадаші, пранояма....

Я вас усіх люблю, мої дорогі.

Давайте разом підемо святити Пасху.

Так хочеться легко жити

І так хочеться бути собою

Віднайдені контакти можуть бути такими солодкими

Як спалахи кінетичної енергії в сонячному сплетінні.

Або такими ж перегорівшими, як залишки тліючого бур"яну на пустих городах.

А можуть прийти вранішнім кошмаром з перемішаних фотографій невпізнаних облич.

А водночас можна самому загубитись серед кліків, фейків, ссилкок, групп, однофамільців...

 ...

А ти є в контакті?